ФОТОФАКТ

UshkalovУ вівторок, 24 квітня в Актовій залі Львівського національного університету імени Івана Франка в рамках проєкту «Університетські дія-логи» прочитав публічну лекцію професор Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди Леонід Ушкалов.

Леонід Ушкалов – доктор філологічних наук, професор катедри української літератури Харківського національного педагогічного університету імени Григорія Сковороди. Автор численних академічних розвідок з історії української літератури, філософії, богослов’я. Крім того, Ушкалов є упорядником й автором передмов та післямов до багатьох наукових і художніх видань, а також головою редакційної ради збірника Харківського історико-філологічного товариства.

Василь ГУТНИК

Vivat academia

OLYMPUS DIGITAL CAMERA19-20 квітня в нашому університеті відбулася п’ята (ювілейна) Всеукраїн-ська конференція «Vivat academia». Вона зібрала студентів з усіх куточків України задля спільної мети: поділитися результатами своїх досліджень. Ось уже п’ятий рік поспіль «Vivat academia» дає шанс молодим ученим-філологам не тільки представити, а й жваво обговорити цікаві теми, проєкти.

Конференцію відкрив заступник декана В. В. Будний. Він привітав учасників, побажав успішного виступу і закликав усіх до дискусії. Далі до учасників звернувся відомий письменник і громадський діяч Любомир Тадейович Сеник. Він згадав про радянські часи, коли репресували уми і не було можливости досліджувати і проводити такі дискусії. Зараз усе змінилося, і ми можемо вільно висловлювати свої думки. Пан Сеник також відзначив зростання зацікавлености у дослідженні літератури за часів незалежности України. За його словами, раніше література акцентувалася на вульгарному соціологізмі, а зараз її розглядають як мистецтво слова. Зростання зацікавлености до літератури свідчить про те, що Україна націлена в майбутнє. Наука є інструментом, що змінює суспільство.
З умовами та регламентом конференції учасників ознайомив заступник декана філологічного факультету С. М. Пилипчук.

Засідання конференції відбувалися у двох секціях. Після засідань учасникам була запропонована культурна програма: вистава «Амадей» у Національному академічному українському драматичному театрі імени М. Заньковецької та екскурсія історичною частиною Львова.

З-поміж численних об’єктів досліджень велике заці¬кав¬лення викликали постаті Б.-І. Антонича та І. Я. Фран¬ка. У свої доповідях до них зверталися Богдана Щурко, Данило Ільницький, Оксана Трумко, Марія Шикота, Анна Гриценко. Цікавою вийшла спроба порівняти ці постаті як дослідників художньої творчости на основі трактату І. Франка «Із секретів поетичної творчости» та статей Б.-І. Антонича.

«Цілком зрозуміло, що проблема психології художньої творчости була дуже важливою для обох авторів, адже вони самі писали художні твори, отож мали за ілюстрацію власний досвід. Різниця лише в тому, що трактат Івана Франка є науковою працею, і власний досвід Франка як письменника витіснений тут досвідом Франка як науковця. Натомість статті Антонича аж ніяк не науковий жанр, а швидше есеїстика, роздуми, часто спонукою до написання яких був саме досвід Антонича як пое¬та.

Говорячи про працю Франка та статті Антонича в порівняльному контексті, треба відзначити, що подіб¬ність та відмінність поглядів обох авторів є дуже органічною.

Різниця в їхніх поглядах ледь-ледь помітна у з’ясуванні важливости ролі свідомого у творчому процесі. Антонич, порівняно з Франком, усе ж відводить свідомому меншу роль. Франко зробив для українського літературознавства велику послугу, написавши доступним стилем глибоку розвідку, а Антонич, не конче будучи знайомим із цією працею, поділився на матеріялі власного досвіду думками з приводу психології творчого процесу»/За матеріялами доповіді Д. Ільницького/.

Богдан СИВАНИЧ

Друга неділя травня – ДЕНЬ МАТЕРІ

Ой маю я три матері,
Та всі три хороші, –
Три матері, три квіточки,
Три краснії рожі.
Перша мати – Непорочна,
Як лілея біла,
Із Дитятком-Немовлятком,
Пречистая Діва.
Друга мати – це найкраща
В світі Україна.
Третя мати – що ж про неї
Гарного сказати?!
Це ласкава, люба мила,
Рідна моя мати.
Ой маю я три матері,
Та всі три хороші, –
Три матері, три квіточки,
Три краснії рожі.

Кость ВАГИЛЕВИЧ