ЯК ЖИВЕШ, ПЕРШОКУРСНИКУ?
Хтось називає їх дрібнотою,а дехто – абітурою (адже загальновідоме правило-студентами стають після здачі першої сесії – ще ніхто не скасовував),а вони гордо звуть себе ПЕРШОКУРСНИКАМИ.
Так-так,саме про цей відсоток майбутньої інтелігенції буде йтися нижче.Я, яка нарешті стала називатися другокурсницею, вирішила пройтися по кабінетах рідного філологічного і дізнатися що, як і до чого в першокурсників.
Отже, заходжу я в 226 аудиторію, де в очікуванні викладача тісниться потік студентів-сходознавців. Шум такий, що в школі на великій перерві, мабуть, тихіше.Думаю “стопідсот щось не так”.Дивлюсь, а там сидять окрім дівчат,ще й хлопці. Я ж думаю, чому це дівчата так розщебетались. Коли пішла розмова про навчання та універ, хлопці стали значно скромнішими і навіть примусили мене засумніватися чи до філологів я потрапила. Але все ж дізналася я, що вчитися не так важко, як важко звикнути до нового середовища, системи оцінювання. Від дівчат же почула, що навчатися важче, ніж в школі, але вже всі встигли здружитися, а на пару не потрапляли, бо заблудилися в заплутаних коридорах альма-матері. На цьому розмова була закінчена, адже в аудиторію зайшов Володимир Іванович Пілецький, тому мені довелось накивати п’ятами (зовсім не хотілося пригадувати матеріал попереднього року).
Друге місце, куди я потрапила, це, звісно ж, їдальня. Там я побачила усміхнені личка першокурсників.Чому б це вони радіють, невже карточковій системі, яку впровадили в університетській їдальні?Питаю, кажуть, що не дуже раді нововведенню, адже бідні-нещасні платники залишаються голодними і сам процес обслуговування затягуєтья на хвилин десять.А так їсти хочеться…Невже байка про біних і голодних студентів – правда?
Ось такі-то справи в наших першокурсників. Хотілося б побажати вам наснаги до навчання і активності в студентському житті! І не забувайте, ви-студенти Франкового університету, пишайтесь! =)
№3
Хто не мешкав у гуртожитку,той не відчув повної насолоди студентського життя.
Гуртожиток №3 – дім для філоложеняток.
Вхід
Над вахтою немає камери спостереження, зате сидить пильний черговий,який краще будь-якого фейс-контролю пізнає свого мешканця.
Вечеря
Ммм …шашличок, устриці, салат «Гурман», копчена ковбаса , голландський сир… і все це мрії.
Справжня вечеря студента – гарнір,щось із м’ясного, що наготувала мама, салатик і чайок з печенькою.
Але! Ніяк не обійтись без гарного настрою перед безсонною ніччю.
Навчання
Після ситної вечері та підспівування & підтанцьовування під черговий хіт, починається шарудіння ксероксами, листання конспектів та гуглення питань в інтернеті. Така собі атмосфера «БОТАНічного саду».=)
Сон
«Поставлю будильник на 10 хвилин раніше, щоб попити чайку і прогулятись до трамвайчика»,- думає кожен.
Але щоранку як завжди: поспіхом одягаєшся, на «автопілоті» збираєш сумку (вічно щось та й забуваєш) і мчишся вже таки на заповнену маршрутку. І в цьому шаленому нон-стопі починається кожен ранок.
День
У дверях університету організувалась штовханина – потяг до знань.
Пари-пари. Нудні, веселі, сонні, цікаві.
Після насиченого дня повертаєшся «…додому, до себе додому».