Він автор фантазій і візитка для відпочинку, Його Величність здатна заінтригувати, проте і найсолодше висловити чужі почуття. Хтось любить, коли він темний гіркий та пристрасний, мов французького походження. Для когось – найцінніший лише в ніжному присмаку вершків з відчуттям кавової таємничості на губах. Є і ті, хто обожнює його лише в кольорах білих клубків хмаринок. Саме він вміє подарувати радість і примусить посміхнутися, допоможе відчути палкі спогади і водночас поверне своїм п’янким присмаком до життя в казці. І тільки у Львові – найсолодшому місті України, його називають особливо – “чоколяда”. Львів’яни навіть придумали власну вільноконвертовану валюту. Хочеш комусь віддячити, то тут все просто, але зі смаком: «З мене шоколадка!»

Впродовж віків Львів зустрічає охочих відчути його справжню насолоду та вишуканість, даруючи жителям і гостям міста аромат запашної кави та темного шоколаду. Вишукані львівські солодощі мають давню історію. Львів’яни відкрили для себе шоколад ще в середньовіччі. З тих пір у Львові з’явилися східні солодощі і французькі десерти. Потім місцеві майстри-кондитери самі почали виготовляти чудернацькі солодкі дива. Впродовж дев’ятнадцятого та двадцятого століть майже в кожному будинку сьогоднішніх центральних вулиць міста красувалися «фабрики солодощів» –  так звані «цукерні». Після швейцарського Берну, Львів став другою європейською столицею шоколаду.

Нещодавно місто Лева відродило свою забуту традицію і вже втретє відзначає Міське свято шоколаду. Та з кожним роком масштаби святкувань все збільшуються та збільшуються. Зокрема, у 2008 році святкування проводилися лише на площі Ринок, у 2009 свято запахло шоколадом вже і на проспекті Свободи. Проте цього року було чути справжній солодкий дух міста – святкування тривали з 6 по 8 березня, і не лише на центральних вулицях, а й у палаці Потоцьких та Палаці мистецтв. Також у будинку Вчених відбувся Шоколадний бал.

Шоколадний лев

Родзинкою цьогорічного фестивалю стала участь у Святі Шоколаду всесвітньо відомого ужгородського кондитера Валентина Штефаньо, який у Львівському палаці мистецтв змайстрував шоколадний символ свята «лева з чимось атракційним».  Це шоколадне диво було з французького шоколаду й заважило майже 25 кілограм. Лева згодом продали на аукціоні, що відбувався у рамках Шоколадного свята. Подейкують, що заради львівського святкування відомий кондитер відмовився від майстер-класу в Парижі.

«З’їв би своє творіння»

Також Палац мистецтв разом із Валентином Штефаньо цього року поділили студенти Львівської академії мистецтв. Молоді таланти вперше втілювали свої фантазії в шоколаді.Дехто скаржився, дехто радів, мовляв, приємно працювати з тим, що сам би хотів з’їсти. Скульптури творили за допомогою звичайних різців по дереву. Кожному студенту видавали брилу шоколаду «у формі відра». «Мабуть, так і виготовляли їх: заливали у відра і чекали, коли застигне», – жартує один із студентів.

Шоколандія або дитячі мрії збуваються

Велику радість свято принесло і для малечі. Цього року дітям дозволили бути творцями міста. І не просто якогось там, а шоколадного. Вони власноруч творили замки, мури, фортеці із плиток шоколаду. Дітлахи терпляче майстрували місто, ставлячись до цього з неабиякою терпеливістю і серйозністю. Декотрі прикрашали карамельними «монетками» все, що бачили. Також серед Шоколандії зустрічалися маленькі господиньки. Вони вправно та з великою старанністю вчилися перемазувати тістечка джемом і шоколадом.

Дядечку, а ви з якої казки?

Незабутніми героями свята стали шоколадні персонажі казок. Вони виділялися поміж людей своїм незвичними рухами. Вражало також і їхнє вбрання: чимось були схожі на величезні шоколадні статуї, проте більшість з них виділялась своїм то срібним, то бронзовим відблиском. Учасники свята без обмежень у віці захоплено фотографувались з ними, дехто навіть намагався їх ущипнути, а раптом вони дійсно казкові.

А ми біля екрану

Атракцією свята був перегляд романтичних та «шоколадно-чуттєвих» фільмів від проекту «Артхаус Львів». Кожного дня у Палаці мистецтв можна було переглянути денну програму французького короткометражного кіно та вечірні чуттєві фільми на любовну тематику. А для шанувальників львівських вулиць біля  Львівського театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької було встановлено величезний екран. Там транслювали цікаві моменти зі Свята шоколаду. На маленькій сцені проводилися різноманітні «шоколадні» конкурси для всіх охочих. Учасники отримали не лише хороший настрій, а ще й смачні подарунки.

Шоколадний флешмоб

Не менш цікавою забавою на проспекті Свободи була акція «Обміняй цигарку на цукерку». По вулиці ходили волонтери, перевдягнуті в «Зоряне сяйво» чи «Ромашку». Дітлахи одержували радість фотографуючись з величезними смаколиками, а курці залюбки обмінювали свої несмачні димучі палички на щось солоденьке. «Давно хотів кинути курити, а тут така нагода», – сказав один із учасників і віддав майже повну пачку цигарок.

Їстивний символ свята

Головною подіє свята шоколаду було поїдання торта-ратуші. Це диво заважило майже 230 кілограм, 130 з яких – шоколад. Висота мегатістечка сягала майже двох метрів, на вершечку красувався маленький синьо-жовтий стяг. Охочих поласувати безкоштовним символом свята було близько двох тисяч. Першим отримав свій шматочок відомий хореограф Григорій Чапкіс.

Цього року на свято витрачено три тонни шоколаду, що в шість разів перевищує ліміт минулих років. На наступний рік планують вже п’ятиденне Свято шоколаду. Воно відбуватиметься з 3 по 8 березня 2011 року. Вперше буде проведено професійний чемпіонат серед кондитерів. Цілий поверх буде віддано виробникам шоколаду для демонстрування своїх досягнень. Головні герої свята – діти – отримають у своє розпорядження ще більше місця, ще більше конкурсів, ще більше шоколаду!

Ольга ГРАБЧАК