У нашому університеті все ближче і ближче наближалося свято студентської творчості та самодіяльності– свято першокурсника в рамках проекту “Таланти франкового університету”. Хлопці та дівчата не втрачали свій шанс стати відомими ( а то і справжніми зірками ) і активно готувались до конкурсу.
Організатори ж шукали нові таланти, обличчя, свіжі ідеї, смішні жарти.
І ось, нарешті, 25 березня відбулось довгоочікуване дійство– першокурсники заявили про себе своїми номерами, сміливо вийшли на сцену і показали “ клас “!
На свято кожен йшов зі своїми сподіваннями, тому хто і які враження винесли із стін студентського клубу “Лис Микита “, як саме готувалося свято, я поцікавилася в організаторів конкурсу, ведучих, учасників, журі та глядачів.
Отож, уважно читайте!
Своїми враженнями про “полювання” на таланти універу поділилися головні сценаристи конкурсу — Оксана Терлюк (ФЛА 11), Анастасія Куть (ФЛЯ 11) і Ольга Грабчак (ФЛУ 18):
Чому саме ви взялися за організацію конкурсу? Чи довго складався сценарій?
Оксана:
-Староста нашої групи захворів, і я зовсім випадково потрапила на старостат, де і почула про конкурс. Зважаючи на те, що в школі я була активісткою і взагалі, маю організаторські здібності, вирішила бути в ролі організатора та ведучої. Тоді вже і залучила до цієї справи дівчат.
Анастасія:
-Щодо сценарію, то він складався недовго, але багато разів змінювався. Деякі учасники відмовлялися від участі, були й такі, що навпаки- долучалися. До речі, в останній момент відмовились від чотирьох номерів. Це було досить непередбачувано, тому сценарій довелося стискати.
-Чи було щось особливе в практиці, що відрізнило його від інших конкурсів?
Оля:
-Представлення деяких конкурсантів, до прикладу Олі Матейчик і Романа Шепеля, ведучі вигадували просто на сцені. І в них це чудово вдалося.
Також був інцидент з світлом і музикою. Коли учасниця Христина Соловій вийшла на сцену, несподівано припинила працювати апаратура. На щастя, все вчасно полагодили.
Осторонь конкурсу не залишились і хлопці. Вони є справжніми “джентльменами успіху”, адже не розгубились у жіночому оточені і їм пощастило стати ведучими. Це Андрій Кусень і Антон Мартинов (ФЛЯ- 11).
-Чи мають вже досвід виступів на сцені?
Андрій:
Так, в школі я неодноразово виступав на сцені. Мені це подобається, на сцені я відчуваю себе в “своїй тарілці”.
-Чи важко було працювати вам вчотирьох?
Антон:
-Зовсім ні. Навпаки, у нас була дружня команда. Дівчата нам багато в чому допомагали, і терпіли наші “вибрики” на репетиціях.
-А чи переживали ви перед виступом? Були моменти, коли тряслись руки і пришвидшено тьохкало серце перед виходом на сцену?
Антон:
-Ми трохи переживали, адже це властиве кожному. На щастя, ніхто від страху свідомість не втрачав і всі переживання зникали з виходом на сцену. Ми знали, що все буде гаразд.
-Як ви поділили ролі: Андрій — ботан, а Антон, на противагу другу, любитель погуляти та “схалявити на парах”?
Андрій:
-Взагалі, образи для сцени, ми вибирали довго. Спершу я мав бути Суперменом, але трохи не ввійшов в роль. Образ ботана не набагато, але був ближчим. Ще, це напевно, пов’язано з зовнішністю. Антон не дуже подібний на ботана (сміється).
А тепер дізнаємось в самих учасників шоу як, що і до чого, адже вони і є головними винуватцями дійства.
-Як довго ти займалася вокалом? За тебе прийшли вболівати твої батьки, чи допомагали вони тобі морально, адже співаючи, ти часто дивилась на маму?
Христина Соловій(ФЛУ 18):
-Співаю я з дитинства. Музика – моє життя. Моя мама найкраща в світі. Вона навчила мене співати. Мама прищепила мені любов до музики, 7 років я відвідувала хор під її керівництвом.
-Чому ти вибрала саме ці пісні? Чи надіялась ти на перемогу в конкурсі?
-По маминій лінії я лемкиня. Вже два роки цікавлюся Лемківщиною. Про те, що це конкурс, я дізналась після того, як вже виступила. Я думала, що це звичайнісіньке представлення групи. Але, звісно, я рада що пройшла в наступний тур.
Роман Шепель і Ольга Матейчик (ФЛУ 17):
-Олю, чому ви вибрали реп? І взагалі, хто той хлопець, що виступав з тобою, адже я дізналась, що він не з нашого факультету?
Оля:
-Репом я займаюся вже певний час. Повагу до цього напрямку в музиці прищепив мені мій старший брат.
Рома- мій хороший друг. Він навчається на факультеті культури і мистецтв , Роман дуже допоміг мені, на сцені з ним, я почуваю себе комфортно.
-А хто складав текст пісні? Звідки ідея про юридичний?
Рома:
-Текст складали ми разом з Олею. Щодо юридичного, то це був жарт, який всім сподобався, адже багато хто наспівує цей сюжет до сьогодні.
Лін Джон Хва, Зоряна Тряско, Галина Семенеко(ФЛУ 15)
-Як працювати вам з Лін? Чи важко було вибрати пісню, яку б легко вивчити Ліну?
Зоряна і Галя:
-Насправді, працювати було легко. Ліну дуже сподобалась пісня гурту “Плач Єремії” “Вона” і він без проблем вивчив текст, хоч з вимовою ми йому допомагали.
Соломія Кривозірка (ФЛУ 14):
-В мене до тебе питання відвертого змісту. Під час твого виступу, тобі в поміч вийшла підспівувати Христина Соловій, як це ти сприйняла? Чи не обурило це тебе, адже пісню ти писала сама, і це був твій номер?
-Для мене це було несподівано, але мені Христина дуже допомогла. Там саме не вистачало першого голосу. Я зовсім не образилася, я навіть рада. Після випуску Христина запитувала про те.
Наталя Гладка (ФЛУ 18):
-Наталю, ти танцювала самбу. Чому саме цей танець ти обрала? Чи довго займаєшся танцями?
Наталя:
-Самба- мій улюблений танець. Він відображає мій характер, настрій. Танцями займаюсь вже 2 роки. На гурток мене записала мама, і до тепер не може мене звідти забрати. Через репетиції мало часу на навчання, тому батьки проти щоденних тренувань. Але улюблене хоббі я не залишу.
Ярина Добосевич, Михайло Гасюк, Олег Войтків, Мар’ян Присяжнюк(ФЛК 11)
Ярина
-ставлячи виставу, ти була і акторкою і режисером, чи важко виступати?
Ярина:
-Я обожнюю театр, граю в професійному театрі і тому для мене, це не так важко, як цікаво. Всі регулярно приходили на репетиції, що і сприяло хорошому виступу.
-В вас з Яриною тільки на сцені відносини закоханих, чи і в житті ?
Михайло:
-( Сміється) З Яриною ми дружимо. Вона дуже емоційна, з нею цікаво. Але це дружба чесно.
Сказав чесно, тому і повіримо. Коли ти вибіг на сцену, всі почали сміятись. Тобі це не завадило на сцені?
Олег:
-О, цей момент я добре запам’ятав.
Хоча саме такої реакції я і чекав. Мене це зовсім не розгубило, а навпаки хотілось ще трохи погасати на сцені, але я уявив реакцію Ярини і передумав.
-Ти грав досить серйозну роль. Чи важко було в неї ввійти? Чи займався ти грою в театрі коли-не будь?
Мар’ян:
-В цю роль ввійшов зразу, мені подобаються такі ролі. В школі я часто грав в шкільних п’єсах, а зараз займаюсь театром додатково. Поки глядачі та учасники переживали за результати конкурсу, журі вирішували долю учасників.
-Що ви думали про цей конкурс?
Зоряна Ігорівна Лещишин:
-Я отримала цілий “букет” хороших вражень від конкурсу. Учасники продемонстрували всі свої найкращі вміння. Багато з номерів варто було б кристалізувати, ще трохи потренуватися, але загалом все добре. Я думаю, потрібно частіше проводити такого роду шоу в нашому університеті.
-За якими критеріями ви оцінювали виступи учасників конкурсу?
Зоряна Ігорівна:
-Головними з критерій були: оригінальність учасників, поведінка на сцені. На жаль, було багато номерів, які хотілося б виділити, але номінацій для них не було.
-Якби ви могли вручити комусь премію “Глядацькі симпатії”, хто її б отримав?
Зоряна Ігорівна:
-Дуже важко сказати, адже всі номера були по своєму особливими. Але мабуть, за сміливість, я віддала б цю премію іноземцю Лін Джон Хва, котрий так зачарував нас силою свого голосу.
-Чи в свої студентські роки брали участь в таких заходах?
Зоряна Ігорівна:
-Так, я брала участь в різних постановках, співала. І навіть зараз, я беру участь в проекті “Пісня з викладачами”, тому вболівайте за наш номер.
-Учасники шоу зібрали повний зал глядачів (дехто навіть стояв), які враження отримали глядачі?
Юліанна Грет, Галина Грабінська (ФЛУ 12)
-Ми отримали хороший настрій, нас просто переповнюють емоції, адже цей день першокурсника запам’ятається нам на довго.
Звичайно, вболівали ми за свою групу, але всі номери були яскравими.
Висновок один- ми задоволені. В день Першокурсника ми відкрили нові таланти, а отже, виконали завдання і знайшли нових друзів і добре провели час.
Ми щасливі, адже “ми студенти ФІЛОЛОГІЧНОГО”! А студенти нашого факультету талановиті, я знаю це, а ти знаєш?