ТАКЕ ВОНО, НАШЕ ЖИТТЯ!…
Сидить студент на тролейбусній зупинці і сумує. До нього підходить пенсіонерка і питає:
– Синку, чому такий сумний?
– Розумієте квиток загубив, – відповів студент невесело.
– Так візьми мій, а я ще один придбаю.
– Дякую. Але в моєму квитку був обід загорнутий.
На дискотеці студент зомліває. До нього підбігають люди, навколо паніка, лемент:
– Принесіть води!!! Води!!!
Студент піднімає голову і зі всіх сил кричить:
– І шматочок хліба!!!!
– Професор, а два бали-то за що?
– Один бал за те, що з’явилися на іспит, другий за спробу відповідати.
– Професор, а третій, за те, що я піду, ви накинути не можете?
На екзамені із права.
– Професоре, між іншим, шпаргалка є моєю власністю, а ви її вилучили без дотримання відповідної процесуально-правової процедури!
– Ех, парубче ! Я ж викладач, а не міліціонер. Не можу ж я, справді , лупити вас по нирках перед тим, як забрати шпаргалку.
У студентів 3 мрії:
1. На парах: коли б піти поїсти
2. На практиці -коли б поспати
3. На сесії коли б здохнути
У студентів дві прикмети:
Сніг впав. Скоро сесія.
Сніг розтанув. Скоро сесія.
Діалог на іспиті. Викладач:
– Що таке кінська сила?
Студент:
– Це сила, яку розвиває кінь ростом в один метр і вагою в один кілограм.
Викладач:
– Де ж ви такого коня бачили?!
Студент:
– А її так просто не побачиш. Вона зберігається в Парижі, в Палаті Мір і Ваги.
Розмовляють студенти:
– Ти вже скільки іспитів завалив?
– Разом із завтрашнім – п’ять.
Зустрічає професор на вулиці студента.
– Чому Ви на лекції перестали ходити?
– А я все одно нічого не пишу.
– Це ще чому?
– А я свій почерк все одно не розумію.
У студента питають: “Скільки буде 2*2?
– Нескінченність, – відповідає студент.
– З чого ви взяли?
– Невизначеність.
Професор говорить студентам:
– Прошу ставити будь-які запитання. Дурних запитань не буває, бувають тільки дурні відповіді.
На що один студент говорить:
-Що станеться, якщо я обома ногами встану на трамвайні рейки, а руками візьмуся за дріт? Поїду як трамвай?
Викладач:
– Хто першим вийде відповідати, тому оцінку на бал вище.
Студент (встаючи):
– Гаразд, ставте мені трійку, я йду…
Діалог двох студентів: “Василю, а ти знаєш, що тебе вже відрахували?”
– Так ?! От невезуха… А я хотів ще сьогодні прогуляти заняття.
Іван Сидоров поступив до інституту за хабар. На його місці так би “поступив” кожен.
Студента запитують:
– Що ти робитимеш, коли тобі мільйон баксів дадуть?
– Як що? Борги віддам.
– А решта?
– А решта почекають.
Два студента у гуртожитку “політєха”.
– Дмитро, чуєш… Давай-но свиню заведемо?
– Та ти що здурів? Грязюка, сморід…
– Ну то й що? Вона ж звикне.
Іспит у вузі. Викладач запитує студентів:
– Питання на “п’ятірку”. Як мене кличуть?
Усі мовчать.
– Питання на “четвірку”. Що здаємо?
Усі мовчать.
– Питання на “трійку”. Якого кольору підручник?
З задніх рядів приглушений голос:
– От валить, гад!
Іспит на першому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі роблять вигляд, що пишуть.
Іспит на другому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі продовжують списують. Професор кашляє, усі роблять вид що пишуть.
Іспит на останньому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі продовжують списують. Студент із першого ряду кашляє, професор повертається спиною до студентів.
Стоїть велика черга в студентській столовій, без черги протиснувся студент, дає дві гривні:
– Дві сосиски, будь-ласка.
Черга з обуренням:
– Ух, буржуй!
Студент даючи ще одну гривню:
– І 10 виделок.
Вирішив Господь Бог перевірити, як студенти готуються до сесії. Послав ангела в Оксфорд, Кембридж та К-ПДУ. Прилітає ангел тай каже:
– В Оксфорді – вчать, в Кембриджі – вчать, в К-ПДУ – п’ють.
Через три тижні та сама історія.
За ніч до початку сесії:
– В Оксфорді – вчать, потом покрились, в Кембриджі – вчать, аж посивіли, в К-ПДУ – моляться.
Бог подумавши хвилинку, каже:
– То як своїм не допомогти.
Студенти ВУЗів діляться на три категорії:
– Студенти, що навчаються із задоволенням;
– Студенти, що вчаться без задоволення;
– Студенти, що із задоволенням не навчаються;
Зустрічаються студент цивільного університету і курсант військового університету і скаржаться один одному на нелегке життя.
Студент:
– Представляєш, викладачі озвіріли! Тягну білет, а там питання: “у чому виміряється сила струму?”, і три варіанти відповіді: у кілограмах, у метрах і в амперах. В загальному засипався я…
Курсант:
– Та, це щедурниці! От я якось тягну білет, а там питання: “чи не в амперах виміряється сила струму?”, і три варіанти відповіді: так, є і так точно…
Кореспондент обласної газети вирішив виявити рівень підготовки студентів. Він задав студентам різних курсів одне питання: “Скільки буде 2х2?” Результати його опитування були наступними: першокурсник із упевненістю відповів: “чотири”; другокурсник витяг шпаргалку з таблицею множення; третьокурсник дістав калькулятор і швиденько порахував; четвертокурсник побіг у комп’ютерний клас складати програму; а п’ятикуpсник з обуренням заявив: “Що я, усі константи пам’ятати зобов’язаний?”
По пустелі іде людожер і несе на плечах людину. На зустріч інший:
– Кого спіймав?
– Студента?
– А як приготуєш?
– Та зварю юшки.
– Е ні, тоді краще випусти, бо я вчора також такого варив, то поки він закипів то зі дна всю бараболю виїв.
Лежать студенти в кімнаті, їсти хочуть – страшно. Один з них занюхавши повітря каже:
– Хлопці! Шашликом пахне!
Інший не повертаючись:
– А ти муху з цигарки зжени.
Студент, їдучи в автобусі, повішав собі на руку довжелезний плащ. Біля нього сиділа жіночка, і побачивши, що той ледь стоїть, піднялась і каже:
– Сідайте, а не то ви скоро впадете.
А студент вказуючи на плащ, каже:
– Та що я, ви на Василя гляньте!
Перед початком екзамену. Викладач:
– Ви не хвилюйтесь, усі дістануть позитивну оцінку.
Студент:
– А позитивна – це яка?
– Більша за нуль
Студент входить у ресторан, кличе метрдотеля і дає йому 10 гривень.
— Ви хочете замовити столик?
— Ні, але години через дві я прийду сюди знову, з дівчиною. А ви скажете їй, що вільних місць немає.
Будь-ласка, не виганяйте студентів з Гарварда. Дайте їм довчитись. А то вони потім Windows зроблять.
По коридорі ВУЗА йде професор. Назустріч студент:
– Здрастуйте, професор. Можна Вас запитати?
– Звичайно. Запитуйте, парубче .
– Скажіть, професор, Ви коли спати лягаєте, бороду на ковдру чи під ковдру кладете? Після деякої паузи:
– Та, знаєте, якось не замислювався.
– Ну, вибачите, будь ласка.
Розійшлися. Через тиждень зелений професор з колами під очами зустрічає в коридорі того ж студента й хапає за грудки:
– Ну ти й сволота! Тиждень уже спати не можу, і так незручно, і так незручно!
Зустрічаються два студенти.
— Цікавий був учора концерт?
— О, надзвичайно! Виконували ораторію Генделя!
— А що таке, власне кажучи, ораторія?
— Почекай, зараз я тобі поясню. Ось, наприклад, коли б я сказав тобі: “Іване, дай мені цигарку!” — це ще не ораторія. А ось, якщо я тобі скажу: “Ваню, Ваню, о дай же мені цигарочку, о дай мені, о дай цигарочку, цигарочку, цигарочку, дай, дай мені цигарочку, дай, дай, давай мені цигарчину-чину-чиннннуу!” — оце вже ораторія!
Студент пішов на побачення із дівчиною. Грошей немає. В кишені три копійки. Пpоходять біля pестоpану.
— Hу що, в кабак підемо? Hі? Hу, пішли далі!
Пpоходять біля моpозива.
Студент знову швидко говоpить:
— Моpозива хочеш, ні? Hу гаразд, пішли далі! Дівчина думає:
— Hу зараз запитає, обов`язково встигну сказати — хочу!
Підходять до автомата з газованою водою.
— Пити хочеш?
— Хочу!!!
— Чому кричиш, зараз куплю!
Декан запитує в абітурієнта:
– Чому ви вирішили вступити в цей ВУЗ і на цей факультет?
– Що за дивне питання, тату.
Викладач літератури – студентці:
– Якби ви могли поспілкуватися з будь-яким письменником, живим чи мертвим, – якого ви б вибрали?
– Мабуть, живого…
– Зеник, що трапилося?
– Мене з університету вигнали.
– Не плач! Солдати не плачуть!
Що таке стипендія?
Це те саме, що жіночі “критичні дні”. Місяць чекаєш, а за 4 дні закінчується!!!
Розмовляють два студенти після здачі екзамену:
– Сашко, ти щось написав?
– Ні, пустий листок здав.
– Але ж ти і дурне!
– А це чого???
– Я теж здав чистий, тепер подумають, що ми один в одного списували.
Йдe іспит. Студент виходить відповідати з маленьким папірцем, на якій написана пара коротких пропозицій.
Викладач:
– А де ж ваша відповідь?
– У голові.
– А це що? – Киває на папірець.
– А це не вмістилося.
Диплом про вищу освіту – папірець, що свідчить про те, що у Вас таки був шанс навчитися!
Плакат в інституті:
“Учіться! Інакше свято 23 лютого може стати для вас професійним!”
Пара, здається,з історії. Народ розгадує кросворди.
Італійський революційний діяч. Вісім букв. Четверта “о”.
– Чиполіно.
Професор читає лекцію вже декілька годин підряд.
– Пробачте, що я говорю так детально, але у мене немає годинника.
Голос з аудиторії:
– Позаду Вас висить календар!!!
Зустрічаються два абітурієнти.
– Поступаю в театральний інститут.
– Але в тебе ж ніяких даних.
– А дядько?!
Лектор на лекції філософії: “Досягнення мети завжди приємніше за володіння нею”.
Студент Іванов – своєму товаришу:
– Пройдуть роки, і люди, подивившись на наш інститут, говоритимуть: “О! Тут вчився Іванов!”
Голос з учбової частини:
– А не перездаси “двійки” – так говоритимуть наступного тижня!
Сучасна тема шкільного твору: “Образ матері в sms-повідомленнях”.
Вступний іспит з математики. Викладачі запрошують першого абірурієнта:
– Скільки буде два плюс два?
– Три!
– Ні!
– П`ять!
– Ні!
– Шість!
– Невірно!
Мда… дурень, але шукаючий… беремо!
Заходить другий абітурієнт:
– Скільки буде два плюс два?
– Три!
– Ні!
– Три!
– Ні!
– Три!
– Невірно!
Мда… дурень, але настирний… бреремо!
Заходить третій абітурієнт:
– Скільки буде два плюс два?
– Чотири, звичайно!
Мда… Розумний… Але місця вже немає!
Професор на лекції:
— Число нервових волокон, що йдуть від ока, помітно менше ніж число рецепторів. Що це означає?
Голос з авдиторії:
— Невже JPEG?
Балакають два викладачі:
– Приснилося мені, що я заснув на лекції прямо за трибуною.
– І, що далі?
– Просинаюсь – дійсно заснув.
Оголошення в ВУЗі:
“Шановні абітурієнти! Вступні екзамени відміняються в зв’язку з тим, що продано всі білети!!!”
– Синку, чому такий сумний?
– Розумієте квиток загубив, – відповів студент невесело.
– Так візьми мій, а я ще один придбаю.
– Дякую. Але в моєму квитку був обід загорнутий.
– Принесіть води!!! Води!!!
Студент піднімає голову і зі всіх сил кричить:
– І шматочок хліба!!!!
– Один бал за те, що з’явилися на іспит, другий за спробу відповідати.
– Професор, а третій, за те, що я піду, ви накинути не можете?
– Професоре, між іншим, шпаргалка є моєю власністю, а ви її вилучили без дотримання відповідної процесуально-правової процедури!
– Ех, парубче ! Я ж викладач, а не міліціонер. Не можу ж я, справді , лупити вас по нирках перед тим, як забрати шпаргалку.
1. На парах: коли б піти поїсти
2. На практиці -коли б поспати
3. На сесії коли б здохнути
Сніг впав. Скоро сесія.
Сніг розтанув. Скоро сесія.
– Що таке кінська сила?
Студент:
– Це сила, яку розвиває кінь ростом в один метр і вагою в один кілограм.
Викладач:
– Де ж ви такого коня бачили?!
Студент:
– А її так просто не побачиш. Вона зберігається в Парижі, в Палаті Мір і Ваги.
– Ти вже скільки іспитів завалив?
– Разом із завтрашнім – п’ять.
– Чому Ви на лекції перестали ходити?
– А я все одно нічого не пишу.
– Це ще чому?
– А я свій почерк все одно не розумію.
– Нескінченність, – відповідає студент.
– З чого ви взяли?
– Невизначеність.
– Прошу ставити будь-які запитання. Дурних запитань не буває, бувають тільки дурні відповіді.
На що один студент говорить:
-Що станеться, якщо я обома ногами встану на трамвайні рейки, а руками візьмуся за дріт? Поїду як трамвай?
– Хто першим вийде відповідати, тому оцінку на бал вище.
Студент (встаючи):
– Гаразд, ставте мені трійку, я йду…
– Так ?! От невезуха… А я хотів ще сьогодні прогуляти заняття.
– Що ти робитимеш, коли тобі мільйон баксів дадуть?
– Як що? Борги віддам.
– А решта?
– А решта почекають.
– Дмитро, чуєш… Давай-но свиню заведемо?
– Та ти що здурів? Грязюка, сморід…
– Ну то й що? Вона ж звикне.
– Питання на “п’ятірку”. Як мене кличуть?
Усі мовчать.
– Питання на “четвірку”. Що здаємо?
Усі мовчать.
– Питання на “трійку”. Якого кольору підручник?
З задніх рядів приглушений голос:
– От валить, гад!
Іспит на другому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі продовжують списують. Професор кашляє, усі роблять вид що пишуть.
Іспит на останньому курсі. Аудиторія. Професор сидить спиною до студентів. Усі списують зі шпор. Професор повертається, усі продовжують списують. Студент із першого ряду кашляє, професор повертається спиною до студентів.
– Дві сосиски, будь-ласка.
Черга з обуренням:
– Ух, буржуй!
Студент даючи ще одну гривню:
– І 10 виделок.
Оголошення в студентській їдальні:
“Шановні студенти! Просимо вас не кидати котлети на підлогу, а то вже здохли три собаки”.
– В Оксфорді – вчать, в Кембриджі – вчать, в К-ПДУ – п’ють.
Через три тижні та сама історія.
За ніч до початку сесії:
– В Оксфорді – вчать, потом покрились, в Кембриджі – вчать, аж посивіли, в К-ПДУ – моляться.
Бог подумавши хвилинку, каже:
– То як своїм не допомогти.
– Студенти, що навчаються із задоволенням;
– Студенти, що вчаться без задоволення;
– Студенти, що із задоволенням не навчаються;
Студент:
– Представляєш, викладачі озвіріли! Тягну білет, а там питання: “у чому виміряється сила струму?”, і три варіанти відповіді: у кілограмах, у метрах і в амперах. В загальному засипався я…
Курсант:
– Та, це щедурниці! От я якось тягну білет, а там питання: “чи не в амперах виміряється сила струму?”, і три варіанти відповіді: так, є і так точно…
– Кого спіймав?
– Студента?
– А як приготуєш?
– Та зварю юшки.
– Е ні, тоді краще випусти, бо я вчора також такого варив, то поки він закипів то зі дна всю бараболю виїв.
– Хлопці! Шашликом пахне!
Інший не повертаючись:
– А ти муху з цигарки зжени.
– Сідайте, а не то ви скоро впадете.
А студент вказуючи на плащ, каже:
– Та що я, ви на Василя гляньте!
– Ви не хвилюйтесь, усі дістануть позитивну оцінку.
Студент:
– А позитивна – це яка?
– Більша за нуль
— Ви хочете замовити столик?
— Ні, але години через дві я прийду сюди знову, з дівчиною. А ви скажете їй, що вільних місць немає.
– Здрастуйте, професор. Можна Вас запитати?
– Звичайно. Запитуйте, парубче .
– Скажіть, професор, Ви коли спати лягаєте, бороду на ковдру чи під ковдру кладете? Після деякої паузи:
– Та, знаєте, якось не замислювався.
– Ну, вибачите, будь ласка.
Розійшлися. Через тиждень зелений професор з колами під очами зустрічає в коридорі того ж студента й хапає за грудки:
– Ну ти й сволота! Тиждень уже спати не можу, і так незручно, і так незручно!
— Цікавий був учора концерт?
— О, надзвичайно! Виконували ораторію Генделя!
— А що таке, власне кажучи, ораторія?
— Почекай, зараз я тобі поясню. Ось, наприклад, коли б я сказав тобі: “Іване, дай мені цигарку!” — це ще не ораторія. А ось, якщо я тобі скажу: “Ваню, Ваню, о дай же мені цигарочку, о дай мені, о дай цигарочку, цигарочку, цигарочку, дай, дай мені цигарочку, дай, дай, давай мені цигарчину-чину-чиннннуу!” — оце вже ораторія!
— Hу що, в кабак підемо? Hі? Hу, пішли далі!
Пpоходять біля моpозива.
Студент знову швидко говоpить:
— Моpозива хочеш, ні? Hу гаразд, пішли далі! Дівчина думає:
— Hу зараз запитає, обов`язково встигну сказати — хочу!
Підходять до автомата з газованою водою.
— Пити хочеш?
— Хочу!!!
— Чому кричиш, зараз куплю!
– Чому ви вирішили вступити в цей ВУЗ і на цей факультет?
– Що за дивне питання, тату.
– Якби ви могли поспілкуватися з будь-яким письменником, живим чи мертвим, – якого ви б вибрали?
– Мабуть, живого…
– Мене з університету вигнали.
– Не плач! Солдати не плачуть!
Це те саме, що жіночі “критичні дні”. Місяць чекаєш, а за 4 дні закінчується!!!
– Сашко, ти щось написав?
– Ні, пустий листок здав.
– Але ж ти і дурне!
– А це чого???
– Я теж здав чистий, тепер подумають, що ми один в одного списували.
Викладач:
– А де ж ваша відповідь?
– У голові.
– А це що? – Киває на папірець.
– А це не вмістилося.
“Учіться! Інакше свято 23 лютого може стати для вас професійним!”
Італійський революційний діяч. Вісім букв. Четверта “о”.
– Чиполіно.
– Пробачте, що я говорю так детально, але у мене немає годинника.
Голос з аудиторії:
– Позаду Вас висить календар!!!
– Поступаю в театральний інститут.
– Але в тебе ж ніяких даних.
– А дядько?!
Обурений голос з аудиторії: “А ви ніколи не пробували мокрою осінньою ніччю в дощ наздоганяти останній автобус”.
– Пройдуть роки, і люди, подивившись на наш інститут, говоритимуть: “О! Тут вчився Іванов!”
Голос з учбової частини:
– А не перездаси “двійки” – так говоритимуть наступного тижня!
– Скільки буде два плюс два?
– Три!
– Ні!
– П`ять!
– Ні!
– Шість!
– Невірно!
Мда… дурень, але шукаючий… беремо!
Заходить другий абітурієнт:
– Скільки буде два плюс два?
– Три!
– Ні!
– Три!
– Ні!
– Три!
– Невірно!
Мда… дурень, але настирний… бреремо!
Заходить третій абітурієнт:
– Скільки буде два плюс два?
– Чотири, звичайно!
Мда… Розумний… Але місця вже немає!
— Число нервових волокон, що йдуть від ока, помітно менше ніж число рецепторів. Що це означає?
Голос з авдиторії:
— Невже JPEG?
– Приснилося мені, що я заснув на лекції прямо за трибуною.
– І, що далі?
– Просинаюсь – дійсно заснув.
“Шановні абітурієнти! Вступні екзамени відміняються в зв’язку з тим, що продано всі білети!!!”