ГАЇВКИ 2010. ТРАДИЦІЯ ЧИ РОЗВАГА?
Розмови скептиків щодо деградації традиції серед молоді країни є просто балачками! Молодь Львова активно відроджує традиції українських гулянь та забав.В музеї народної архітектури та побуту «Шевченківський гай» на Великодні свята традиційно щороку проводяться весняні гаївки – народні звичаїі обряди, пов’язані з весняним пробудженням природи. Гаївки супроводжуються обрядовими піснями, іграми і хороводами, у яких зазвичай бере участь молодь.
Ну а якщо ви ще не знаєте про гаївки,то ось декілька фактів з історії: cвоїм початком гаївки і веснянки сягають у доісторичну добу, коли люди із великими урочистостями зустрічали прихід весни. Вони покликані були прискорити весняне оновлення природи, проганяти морози, забезпечити добрий урожай, добробут людей та започаткувати сезон сватання і весіль. Загалом Великодні забави для молоді й старших людей.
Ну а якщо ви ще й про Шевченківський гай не знаєте,то–це етно-парк у Львові. Офіційна назва-Музей народної архітектури і побуту “Шевченківський гай” ,адреса музею — вул. Чернеча гора, 1. Шевченківський гай розташований на лісистих горбах Розточчя (продовження Подільської височини) у північно-східній частині міста у місцевості Кайзервальд на території близько 84 гектарів, поблизу парку «Високий Замок», на території ландшафтного парку «Знесіння».Музей вдало об’єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України
Отож у вас все ж склалось приблизне уявлення про цю ,казкову місцину,та якби ви ще й знали що там тільки творилось на Великдень.У перший день свят Неділю по-особливому відчувалось свято. Вулицями Львова так і сновигала гаївкова атмосфера. А те що робилось у Шевченківському гаю інакше, як Пасхальною ейфорією назвати і неможливо. Вважаю щасливою кожну людину, яка потрапила на це свято.!Ох людей було,і не дорахуватись.Усе дійство починалось близько другої години дня і тривало аж до самого вечора,коли розпалювали багаття.Гай став також і просто місцем святкування для тих у кого не було можливості поїхати за межі міста,до своїх рідних.
Одне з найцікавіших видовищ та варте уваги,це варіння козаками місцевих паланок козацького кулішу,у величезній металівій мисці на вогні.Можливість покуштувати його була у кожного.
На гаївки приходили і молоді і діти і старші люди.На мою думку,вони бажали поділитись своїми знаннями про великодні забави іншим.Загалом так усе й починалось,тобто досвідчені починали забаву,а молодші підхоплювали і продовжували її. Найпопулярнішими забавами за ці дні стали ‘’Слон’’, “Стодола”(Хлопці сідають один другому на плечі, скільки перший може втримати та йдуть “стодолою”’’Кліпалки’’,’’Кривий танець’’ (Гаївковий рух з живого ланцюга відвідувачів -дівчата і хлопці беруться за руки і водять танок у вигляді шнура або крученого танцю. Це коли останній переходить зразу під руку між третім і четвертим та веде за собою аж до першого ведучого танцю, – і так уже стає останнім у танці. Гаївку водять доти, поки дівчат усіх не назвуть на ім’я), ‘’Вербові котики’’ і ще багато ін.Хоча з плином часу,той хто не приймав участі в цих забавах-просто збирали компанію та грали у те що вміли.Одне з них називається ‘’Камасутра’’не те що ви подумали:)
Під час фестин,напередодні гаївок відбувся також конкурс «Писанка для милого»Одночасно із цим всім відбувався святковий концерт.Атмосфера набирала усе захоплюючих вражень.Дуже милим видовищем було те як приходили сім’ї з кошиками запашної їжі та влаштовували собі пікнік на будь якій території гаю.
На наступний день в обливний понеділок в шевченківському гаю продовжувались фестини «Велика гаївка».Але вони стали вдвічі захоплюючими(для деяких).Усі довкола бігали з пляшками,іграшковими водяними пістолетиками,словом хто що мав,і обливались водою.Оу, це не викид агресії,напрочуд можливо навіть вияв симпатії чи прчина познайомитись)Уся молодь була мокра,продовжувались забави.Для діток та їх батьків була відведена окрема територія.Діточки також відтворювали традиції.та брали участь у гаївках.Те, що потішило особисто мене, це молодь яка прийшла туди не з обов’язку підтримання народних традицій.Вони усі вдягли свій національний одяг,не тому що так було потрібно чи ‘’вхід на територію парку дешевший’’.Ні,вони просто люблять свою Батьківчину,свої корені і народ.У ці дні вони веселились від щирого серця,вони-майбутнє нашої країни,і в нас прекрасне майбутнє!
Отак ще один рік ми відсвяткували Христове Воскресіння!
Вміють ще галичани забавлятись!