СУЧАСНА ПОЕЗІЯ | СУЧАСНА ПРОЗА |
Шинкар В. Діалоги з деревами. — К.: Смолоскип, 2005. — 172 с. Для того, щоб вести діялоги з деревами, зовсім не обов’язково вбиратися в землисту мантію та оволодівати громаддям друїдських ритуалів. Переконливішим у цій справі є рецепт смолоскипівського лавреата Віталія Шинкаря: усвідомлюймо, що мешкаємо в захаращеному Стовнгеджі з нечисленних брилястих недорубаних деревин, і навчаймо його своїм літочисленням. Розмови зав’яжуться по-Семенківськи “самобойно”, якщо не схибимо з вибором мови (іронічна, динамічна, злегка шарудлива – ось її оптимум) (Смолоскип України. — № 3, березень 2006). Поетичне письмо Віталія Шинкаря не зловживає ні надмірною приватністю, ні надуманою абстрагованістю. Разом з тим, зі змісту й патосу поетичної збірки чітко проглядають ціннісні пріорітети автора. І, судячи з усього, поет чекає на однодумців і на діялоги з ними (із анотації до збірки) | Неборак В. Базилевс: Нововіднайдені розділи Львівської Книги Переміщень, переписаної 2005 року. — Львів: Видавництво „Срібне слово”, 2006. — 192 с. Якщо шукати, пізнавати Львів, то варто прочитати Неборака не лише як автора “львівського” тексту, а й як літературного художника Львова. Поезії, „Повернення в Леополіс”, „Введення в Бу-Ба-Бу”, сьогодні ще одна прозова книга – „Базилевс”. Чи зміниться в ній образ міста, чи зникнуть коти? Чи все ж таки переміщення відбудеться і куди саме?? „Три сотні кроків крізь насичений дощем простір, тепла суха темінь під’їзду, собачий гавкіт на другому поверсі... відраховуючи три сотні кроків, думаю про ті кілька хвилин, про течію часу, яка переносить мене до фотеля, програвача і музики, що, відбита на платівці, ховається під моєю курткою від дощу...” (В. Неборак, „Базилевс”). |
КЛАСИКА | |
Кафка Франц. Замок: Роман / Переклад з німецької, передмова та примітки Н.В. Сняданко. — Харків: Фоліо, 2006. — 317 с. — (Б-ка світової літ.). “... хтось уперше в житті прочитав польською “Замок”, бо знайти Кафку російською (про українську мовчу) годі було мріяти” (Юрій Андрухович, Країна мрій, 2004). І ось нарешті роман Франца Кафки “Замок” перекладено українською мовою! І незалежно від того, що принесе цей твір українським читачам в перекладі рідною мовою – сприйняття / несприйняття, розуміння / нерозуміння, захоплення / відразу, все ж, це видання – подія в житті української книжки. “Замок” – останній незакінчений і найбільш загадковий роман Франка Кафки (1883-1924), у якому відображено всі теми і конфлікти, що непокоїли письменника упродовж його життя. У центрі роману, як майже в усіх творах Кафки, — втаємничені, незбагненні, алогічні взаємини людини зі світом, з системою, з владою, з иншими людьми. Історія героя нагадує перипетії долі самого автора і так само трагічно передає самотність і безпорадність людини в її протистоянні жорстокості й абсурдності життя. Толкін Дж. Р. Р. Володар Перстенів / Перекладач з англійської Олена Фешовець; перекладач віршів і літературний редактор Назар Федорак; автори післяслова Олександр Ірванець та Леонід Рудницький — Львів: Астролябія, 2006. — 1088 с. Поява ліцензійного перекладу шедевру Толкіна ”Володар Перстенів” не може не тішити прихильників фентезі. А для тих, хто ніколи не читав цю книгу і не бачив фільму, ще більше потіхи. Величний твір Дж. Р.Р. Толкіна має в собі щось від героїчної романтики і класичної наукової фантастики. Однак важко передати сучасному читачеві всі особливості книги, весь спектр її значень. Почергово то комічна й домашня, то епічна, а подекуди навіть страхітлива оповідь переходить через нескінченні зміни сцен і характерів цьому фантастичному світі, кожен елемент якого виглядає цілком реалістично. Толкін створив нову мітологію вигаданого світу – світу з власним часом і простором. |