«Журналістська майстерність» – складне, багатокомпонентне поняття. Тому на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка серйозну увагу приділяють як психології журналістської творчості, так і психології сприймання журналістських матеріалів. Студенти другого курсу опановують предмет «Психологія мас-медіа», головними складовими частинами якого є вивчення переживання, поведінки, творчості працівників ЗМІ, тобто «виробників», «творців» журналістської продукції, а також її «споживачів» – читачів, слухачів, глядачів. Теоретичні знання студенти закріплюють виконанням письмових завдань. Вони пишуть матеріали на такі теми: «Чому я читаю газету, журнал (назва видання)», «Чому я не читаю газету, журнал (назва видання)». «Чому я дивлюся телевізійні програми (назва)», «Чому я не дивлюся телевізійні програми (назва)». «Чому я слухаю радіопередачі (назва)», «Чому я не слухаю радіопередачі (назва)». Студенти обґрунтовують свою позицію, що сприяє розвитку аналітичного мислення, вмінню осмислювати факти, події, явища, оцінювати професійний рівень журналістських матеріалів. Деякі думки студентів заслуговують на особливу увагу, позаяк віддзеркалюють те, що очікує молодь від засобів масової інформації, від журналістської роботи, зрештою, від інформаційного середовища країни.
| Студентські роботи |
| Наталія Євтенко: | Hа засадах україноцентризму |
| Тетяна Русиняк: | Який Він – Львів?! |
| Галина Сафроньєва: | Книга для пробудження або «ликбез для русских» |
| Марія Іванець: | На чуже не зазіхаєм, але й свого не віддамо |
| Марта Когут: | «І жоден дощ не змиє…» |
| Христина Купльовська: | Постать автора у «Постатях» |
| Дмитро Майстренко: | Україна – колиска світової цивілізації |
| Марія Шепель: | Історія села в одній особистості |
| Віра Паладі: | Особистий наклеп чи наказ зверху? |
| Юрій Шутка: | Щоби кожний українець став національно свідомим |
| Марія Демчина: | Газета, від читання якої збагачуються знаннями |
| Ірина Малюк: | «Високий замок» – газета, яку читають |
| Ірина Матвіїшин: | Чому я не читаю «Газету по-українськи» |
| Тетяна Павліченко: | Телевізор – предмет декору інтер’єру |
| Марія Пасельська: | Проект «Розсміши коміка» – це глумлення над людиною |
| Анна Ковальова: | На телеканалах України не повинно бути місця для реаліті-шоу |
| Анна Романдаш: | «Файна Юкрайна» зомбує українців |
| Ірина Андрейців: | Критерії моєї прихильності до телепрограми «Гроші» |
| Юлія Василина: | «Львівський залізничник» – газета, в якій відчуваю життя |
| Анастасія Грицаїшин: | Інтелектуальна газета |
| Тетяна Кузьмінчук: | «Львівська пошта» – цікава газета |
| Ірина Лазуркевич: | Справедлива першість |
| Орест Дубецький: | Мій телевізійний канал “Discovery” |
| Марія Думич: | «День» духовно об’єднує захід і схід України |
| Христина Калин: | Починаю свій тиждень з «Українського тижня» |
| Василина Кравецька: | ТСН телеканалу «1+1» дивлюся із зацікавленням |
| Діана Луцишин: | Надзвичайно цікавий інформаційний телевізійний канал |
| Володимир Мельник: | Читаймо "Український тиждень", бо ми цього варті! |
| Ярослав Назар: | Незаангажований телевізійний канал |
| Галина Пида: | Чому мені подобається «Gala радіо» |
| Ніна Поліщук: | Наші погляди, позиції, зацікавлення – тотожні |
| Ярослав Ткач: | Мій «Український тиждень» |
| Марія-Ірина Труш: | Газета, яка сприяє формуванню мого світогляду |
| Софія Федишин: | Вірю в майбутнє українського телебачення |
| Орися Хім’як: | Змістовний, інформативний, дотепний |
| Світлана Черемшинська: | «Ух радіо» – еталон української радіохвилі |
| Валерія Шевченко: | Що для мене Україна |
| Коментарi-роздуми про думу-казку "Ось та Ась" С. Васильченка |