Головна › Архів › №5 – травень 2005 › “VIVAT ACADEMIA”

“VIVAT ACADEMIA”

“Я відчув тепло людських душ, яке буде мене зігрівати усе майбутнє”

Традиція нашої alma mater плекати молоді таланти, створювати їм умови для обговорення найрізноманітніших наукових філологічних проблем сучасности вкотре підтвердилася. ІІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів “Vivat academia” (сучасна філологія – історія, теорія, методологія), що відбулася на філологічному факультеті Львівського національного університету імени Івана Франка 21-22 квітня, стала мовби продовженням контактів східно- та західноукраїнської молоді в часі оновленої України. Мимоволі згадуєш Всеукраїнську акцію “Різдво разом”, яка зламала нав’язувані нам стереотипи про розчленованість. Ця акція ввела наших східних братів і сестер у чарівний, давній та глибокий світ традицій святкування Різдва на західній Україні. “Vivat academia” ж закріпила такі контакти, поглибивши їх на науковому рівні, дала змогу молодим та енергійним науковцям уповні задовольнити свої амбіції, обмінятися думками і що найважливіше: отримати стимул до подальших пошуків у царині філологічної науки.

Під час конференції, присвяченої 150-літтю від дня народження Івана Франка, працювало чотири секції. Безпосередній роботі секцій передувало пленарне засідання, яке стало мовби завчасним підсумком, відбивши основні проблеми, що були порушені під час конференції (франкознавство, соціолінгвістика, мовна політика, термінознавство, теорія літератури). Доповіді, виголошені на перших двох секціях, стосувалися актуальних проблем сучасної україністики та славістики. На окремому засіданні першої секції молоді учені обговорювали різноманітні аспекти сучасного франкознавства. Особливо глибокими виявилися студії із соціолінгвістики – як ті, що стосувалися аналізу художніх творів Івана Франка, так і суто теоретичні повідомлення. Учасники конференції, чиї роботи були присвячені соціяльним аспектам лінгвістики продемонстрували настільки великий вишкіл, що це дає підстави говорити про майбутні лінгвістичні школи українських науковців. На превеликий жаль, саме лінгвістичні роботи домінували на двох засіданнях першої секції. Велика кількість доповідей саме із цієї галузі мовби протиставлялася поодиноким роботам із літературознавства. Залишається побажати тим, хто вирішив займатися наукою про літературу, такої ж активности, як у юних мовознавців.

Друга секція конференції “Vivat academia” відображала зацікавлення молодих науковців в царині слов’янської філології. Об’єктом досліджень стали слов’янські мови (болгарська, верхньолужицька, польська) на рівні паремій, фразеологізмів, омонімів. При цьому найчастіше використувався компаративний метод аналізу. Різноманітними виявилися і дослідження слов’янських літератур – із мовознавчим, теоретико-літературним та біографо-бібліографічним ухилами (на матеріялі творчости І. Сови, В. Гомбровича, В. Бикова, К. Пшерви-Тетмаєра, Т. Новака та ин.)

У межах ІІІ Всеукраїнської конференції “Vivat academia” відбувся Перший Всеукраїнський конкурс студентських наукових досліджень із соціолінгвістики. Конкурсанти працювали в третій та четвертій секціях. Детальніше про роботу конкурсу читайте в інтерв’ю з його ініціятором та керівником, доктором філологічних наук, професором Галиною Петрівною Мацюк (4-та сторінка нашої газети).

Дні конференції минули швидко, тому на заключному пленарному засіданні аж ніяк не хотілося прощатися. Ми вирішили зібрати відгуки гостей (а це жителі Тернополя, Чернівців, Сум, Вінниці, Харкова, Одеси, Києва, Черкас, Херсона, Луганська) про конференцію, які пропонуємо Вашій увазі на 5-тій сторінці газети. Враження наших побратимів свідчать, що конференція вдалася. Прийом, на щастя, виявився теплим, незважаючи на сніг та негоду надворі. Оргкомітет конференції організував учасникам екскурсію по Львову та перегляд вистави Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької, що урізноманітнило гостям поїздку та розширило можливості для спілкування.

Отже, хай живуть молоді та перспективні, яким будувати Україну! І хай живуть ті alma mater, які їх виховують на благо нашої держави! Vivat academia!

Данило Ільницький

ВРАЖЕННЯ

 

Голобородько Євген (Луганськ)
Організатори так влаштували конференцію „Vivat academia”, що нічого критикувати! Я вперше брав участь у такому заході. І ніколи не мав гадки, що можна так гарно все зорганізувати, створити таку атмосферу, яка задовольняє всіх, хоча всі ми різні.
Я відчув те тепло людських душ, яке буде мене зігрівати в майбутньому.

Дідик Олександер (Херсон)
Мені було дуже приємно брати участь у вашій конференції. Крім того, я мав змогу ознайомитися із різними напрямками роботи цього університету, прослухати на конференції не тільки дослідників із інших міст країни, а й дослідників-спеціалістів саме Львівського університету.
Дуже вразила організація цієї конференції, що виділялася своєю яскравістю та теплотою прийому.
Бажаю всього найкращого та успіхів у подальшому проведенні подібних заходів.

Копач Лариса (Одеса)
Дуже хочу подякувати вам за організацію конференції. Приємно було побачити та почути молодих науковців із різних регіонів України, дізнатися, які мовознавчі проблеми їх цікавлять. Просто вразив надзвичайно високий рівень знань львівських студентів-філологів, а також їхня ініціативність, небайдужість. Сподіваюся, що традиція проводити подібні конференції продовжиться. Дуже хочу приїхати ще!

Бобецька Олена (Вінниця)
Насамперед, хочу подякувати організаторам конференції за гостинність. Незважаючи на несприятливі погодні умови, які зустріли нас у Львові, місто мені сподобалося. Це справді нові й неповторні враження.
Наукову конференцію вважаю просто-таки інтелектуальним чудом. Нова інформація, нові знайомства, цікава дискусія… Усього, мабуть, не перелічити. У Львові я вперше, але, сподіваюся, — не востаннє. Хотілося б, аби такі конференції і конкурси відбувалися щорічно. Було б непогано, щоб кожна з них мала різну тематику, для того, щоб кожен із молодих науковців міг реалізувати себе саме в тій галузі, в якій він працює.
Дякую Ірині Версті, яка турбувалася про нас упродовж усієї конференції, Галині Плінській за смачний чай. І щире спасибі Галині Петрівні Мацюк за цікаву зустріч та доброзичливість.

Добронравіна Анна (Вінниця)
Ця подорож запам’ятається мені надовго. Місто дуже гарне, від нього віє старовиною, але чомусь тут занадто сіро (можливо, через погоду)… Університет — величезний лабіринт, в якому ми блукали. Він набагато більший за наш, але у вас холодніше.
Конференція сподобалася. Було дуже цікаво почути доповіді студентів з різних регіонів України. Чимало інформації почерпнула для себе.
Якщо трапиться нагода, обов’язково приїду ще.

Балякіна Анна (Черкаси)
У Черкасах нас проводжав дощ, приїхали до Львова — сніг. Але все це не завадило нам відвідати визначні місця вашого чудового міста та взяти участь у ІІІ Всеукраїнській науковій конференції молодих учених-філологів „Vivat academia”.

Рижук Інна (Київ)
Незважаючи на погоду, я дійсно вражена теплою дружньою зустріччю. Ви всі дуже привітні та люб’язні — в Києві люди зовсім не такі.
Мені сподобався ваш Університет, викладачі, студенти. Конференція організована бездоганно і продумано. Сподіваюся, такі заходи будуть проводити і в майбутньому. Я із задоволенням братиму в них участь. Мені навіть шкода залишати Львів.

Кремса Оксана (Львів)
Враження від конференції виключно позитивне: Високоповажана президія, до деталей продумана організація, спілкування з молодими вченими зі сходу і півдня України, а також можливість спробувати свої сили і проявити їх — усе це тільки стимулює до наукової роботи та участі в подібних заходах.
Щодо побажань, то хотілося б, аби частіше проводилися такі конференції.

Рябова Маргарита (Суми)
Хочу поділитися своїми враженнями від Львова. По-перше, Львів для мене був великим відкриттям, насамперед, тому, що це місто не схоже на будь-яке инше. Я вперше побачила такі будиночки — всі однакові за розмірами, але водночас абсолютно різні. Я ходила такими прикольними вуличками, що, здавалося, начебто увесь час рухаюся по колу. Я вперше побачила таку кількість неформальної молоді в стінах одного навчального закладу, і це дуже класно, тому що людина має право на самовираження і добре, коли це право не обмежується адміністрацією ВНЗ. Отже, класне у вас місто, чудова молодь і чудовий університет.

Лебідь Лілія (Вінниця)
Багато людей говорить, що, потрапивши до Львова, відчуваєш смак історії. Тепер я дійсно з ними погоджуюся: тут усе (з того, що мені пощастило побачити) таки „дихає” історією, доповнюючи одне одного. Прекрасне старовинне місто! ЛНУ ім. І. Франка є не лише чудовою архітектурною пам’яткою, яку наповнюють щирі та привітні люди, добрі старанні та кваліфіковані працівники, а й серцем творчих та наукових звершень.
Наукова конференція принесла мені масу приємних вражень, знайомств із цікавими людьми, наповнила мою душу і розум оригінальними науковими дослідженнями та розвідками юних, проте достатньо освічених і допитливих учених-філологів.
Все було просто чудово! Все супер!

Дяченко Світлана (Херсон)
Щиро вдячна Вам за організацію конференції та конкурсу з соціолінгвістики. Це нова наука, яка пропонує широкі можливості для творчого та наукового пошуку. Участь у конференції допомогла багатьом учасникам визначитися з подальшою проблематикою, що потребує розгляду. Дуже цінним є досвід міжрегіонального та студентського наукового спілкування.
Організатори конференції добре подбали про створення відповідних умов для перебування та роботи у Львові.
Беззаперечна цінність проведеної конференції разом з чудовими та мальовничими краєвидами Львова залишають незабутні враження в душі кожного учасника.

Старова Олена (Харків)

Хочу від щирого серця подякувати організаторам конференції за надану можливість висловити свої думки, почути колег з інших міст та поспілкуватися з ними. Вам дійсно вдалося організувати свято молодого покоління української інтелігенції, українського патріотизму та потужного національного духу. Львову та його мешканцям хочу подякувати за їхню чудову українську мову (у нас таку можна почути лише на філологічному факультеті), щире ставлення, сонячні посмішки та теплі серця. Лише завдяки цьому я зовсім не замерзла протягом цих днів, хоча погода зустріла нас суворо!

Єрмоленко Оксана (Суми)
Головне побажання — наснаги, сили і терпіння, бо саме в цьому місті я відчула силу справжньої любові до рідної мови і народу.
І саме ви маєте допомагати іншим українцям перейнятися почуттям патріотизму.
Організація роботи була на найвищому рівні, всі намагалися допомогти нам, піклувалися, турбувалися про наш настрій та комфорт.

Савельєв Олег (Луганськ)
Я дуже вдячний організаторам конференції. Львів дуже тепло привітав нас у холодну пору, такою гостинністю не може похвалитися жодне інше місто України. Чесно кажучи, я не очікував подібного прийому. Конференція має багато „плюсів”: хтось із учасників розширить кругозір, хтось відкриє для себе нове коло досліджень, хтось знайде друга. Дуже хотілося б, щоб не лише Львів влаштовував такі заходи. Проведення конференції надалі безумовно потрібне. Я гадаю, вона зміцнить консолідацію українського студентства та наукової еліти у боротьбі проти спільних проблем. Побажання маю таке: вмістити у програмці адреси всіх учасників конференції.
Щиро бажаю подальшого розвитку і багато нових друзів.

Підготувала Оксана ТУРКЕВИЧ

Про перший Всеукраїнський конкурс студентських наукових досліджень із соціолінгвістики,
або про народження на факультеті нової традиції

Наша газета уже знайомила читачів із діяльністю мовознавчого семінару „Мова і суспільство”. Цікава тематика засідань, участь у них студентів різних курсів – усе це засвідчує, що керівник семінару, професор катедри загального мовознавства Г. П. Мацюк зацікавила україністів соціолінгвістичною тематикою. Сьогодні над нею працюють не тільки студенти чи магістранти, але й аспіранти. Напрошується висновок: на факультеті формується наукове середовище, яке засобами мовознавчої теорії розкриває, пояснює різні вияви взаємодії мови і соціуму.

На пленарному засіданні ІІІ Всеукраїнської наукової конференції молодих учених-філологів „Vivat academia” були виголошені три доповіді конкурсантів: Юрка Синенького („Українська мова вірменської общини м. Львова”, м. Львів), Тетяни Рум’янцевої („Мовна компетенція підлітків: соціолінгвістичні спостереження”, м. Черкаси), Олега Савельєва („Мовний сепаратизм на Луганщині як наслідок непослідовної мовної політики, м. Луганськ), инші 24 учасники конкурсу працювали у двох секціях із соціолінгвістики. Щоб дізнатися більше про конкурс, ми розмовляли з його ініціятором та організатором Г. П. Мацюк.

– Скажіть, будь-ласка, чому виник задум організувати цей конкурс?

Міркувала приблизно так: у нас студенти вивчають соціолінгвістичні теми, в инших університетах теж, а якщо організувати їм зустріч? Вирішила ризикнути.


– Як ви реалізували свій задум?

Інформацію про конкурс було розіслано на філологічні факультети та факультети іноземних мов усіх університетів України, всього 65 запрошень. Відгукнулося 29 учасників. Як для початку це добре. На конкурс–2 приїде більше, я впевнена. Атмосфера конкурсу зичлива, ми обговорили усі доповіді, визначили перспективи подальшого аналізу. Це для студентів важливо.

– З яких міст приїхали конкурсанти?

З Харкова, Луганська, Черкас, Сум, Києва, Одеси, Вінниці, Херсона, Тернополя, Львова.

– Що ви скажете про тематику робіт, що прийшли на конкурс?

Студенти розглядали проблеми білінгвізму; інтерференції; кодифікації; мову/мовлення міста, села, окремих соціяльних груп; розкривали аспекти соціолінгвістичного аналізу художнього тексту.

– За якими критеріями ви досліджували студентські роботи?

Відразу скажу, що ці критерії я розробляю не сама, а зі своїми помічниками – аспіранткою нашої катедри Іриною Верстою та магістранткою Галиною Плінською. Свого часу вони слухали мій спецкурс із соціолінгвістики і з першого року навчання в університеті захопилися її проблемами. Ми враховували відповідність теми доповіді соціолінгвістичній тематиці, використання соціолінгвістичних методів аналізу, теоретичне підґрунтя, достовірність отриманих результатів.

– І хто ж виявився переможцем?

Найбільше балів набрали роботи: „Міжмовні контакти — інтерференція — зміна синтаксичних норм” (Рябова Маргарита, м. Суми; І місце); „Соціяльний аспект функціонування метафори в сучасній рекламі” (Старова Олена, м. Харків; ІІ місце); „Українська мова в радіоетері” (соціолінгвістичний аспект)” (Стецюк Ірина, м. Тернопіль, ІІІ місце). Серед робіт студентів-старшокурсників І-ІІІ місце отримали відповідно Копач Лариса (Одеса), Голобородько Євген (Луганськ), Слєпчук Валерія (Херсон).

– Чи плануєте Ви і надалі організовувати подібний конкурс?

Звичайно. Мовознавчо зацікавлені студенти з різних університетів України змогли зустрітися й обговорити досить складні питання. Нашій державі потрібні не тільки експерти-мовознавці з питань мовного будівництва, але і лінгвістично обізнані вчителі, журналісти, працівники гуманітарної сфери, які вміють фахово ідентифікувати усю палітру зв’язків між соціумом і мовою.


– Можливо, у Вас виникли якісь нові міркування щодо організації конкурсу?

Я була приємно вражена, коли почула думку учасників соціолінгвістичних секцій, що їм би хотілося ще зустрічатися із науковцями, які розробляють подібну тематику. Очевидно, потрібен новий формат проведення конкурсу – наприклад, під час роботи школи-семінару з соціолінгвістики. Співпраця науковець–студент сприятиме розвитку лінгвістичного світогляду конкурсантів. Школа-семінар може відбуватися у той час, коли на факультеті проходять дні науки, тоді і наші студенти зможуть приєднатися до обговорень.

– Бажаю успіху у проведенні наступного конкурсу й організації школи-семінару з соціолінгвістики.

Розмовляла Оксана ТУРКЕВИЧ