Зустріч із Володимиром Кучем

Зустріч із Володимиром Кучем

Хто у нас перекладач?

4 -го жовтня у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка усі охочі мали можливість поспілкуватися із перекладачем Володимиром Кучем.
Захід відбувся у рамках ФОРУМУ ПЕРЕКЛАДАЧІВ, який, до слова, у Львові організовують уперше(!).
Уявімо: книжковий магазин, сила-силенна книг на будь-який смак, ось тягнемося рукою до вподобаної обкладинки і старанно гортаємо сторінки. Зазвичай не звертаємо уваги на дрібні написи, що розмістилися на перших сторінках. Навіщо? Там ж лише якісь цифри, коди, бібліографічні описи, тобто інформація не суттєва для звичайного читача. А от дарма, тому що саме на перших сторінках красується ім’я людини, яка доклала чимало зусиль, щоб ця книга побачила світ – ім’я перекладача.
Спроба номер два: беремо до рук книгу «П’ята Саллі», уже вдивляємося у перші сторінки і бачимо: «Переклад з англійської Володимира Куча». Хлопчини, який ще не так давно лише мріяв, щоб його ім’я з’явилося на цих перших сторінках, і який вже зараз розповідає іншим про свої злети і падіння на перекладацькій ниві.
Володимир Куч – студент 6-го курсу кафедри перекладознавства і контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура. Він, як і кожен перекладач, прагнув застосувати свої знання на практиці, тому почав звертатися до видавництв. На жаль, з першого разу не все вдалося. Проте наполегливість і величезне бажання перекладати дали, врешті, свої плоди. Розпочалася робота над книгою Даніела Кіза «Пята Саллі».
« Книгу я перекладав 3 місяці, тобто в середньому 5 000 слів кожного дня. Для мене такий темп роботи цілком прийнятний, зважаючи, що ще навчаюся і живу у гуртожитку. Коли розумієш, що часу обмаль, це стимулює тебе працювати ще наполегливіше», – зазначив Володимир.
На цей час Володимир Куч працює над перекладом книги Артура Гейлі «Аеропорт». Для цього йому довелося ознайомитися детальніше з усіма тонкощами професії пілота та функціонування самого аеропорту. Також уже готовий переклад книги «Жінка у вікні», що побачить світ уже наступного року.
На завершення Володимир додав: « Мені подобається художній переклад, тому займатимусь ним і надалі. І вам усім бажаю сміливості, натхнення та успіху!»