Наша газета започатковує нову рубрику — „Літературні мандрівки Львовом”. Ми подорожуватимемо різноманітними цікавими місцями Львова (а згодом його околицями), які певним чином пов’язані з життям, культурною, громадсько-політичною діяльністю відомих українських постатей, головним чином письменників.
Оскільки мандрувати розпочинаємо з настанням весни, а початок березня для кожного українця асоціюється з Кобзарем, то основними пунктами нашої першої подорожі будуть місця, пов’язані з іменем Тараса Шевченка. У народі існує навіть такий жарт: галичани ніколи не простять решті українців того, що УПА створено на Волині, а Шевченко народився на Черкащині.
Хоча поет не мав безпосереднього зв’язку зі Львовом, на його честь названо центральну частину міста — проспект Шевченка (дуже часто туристи плутають його з вулицею Тараса Шевченка, яка розташована далеко від проспекту, часто це спричиняє 
кумедні ситуації). На проспекті розташована книгарня Наукового Товариства імени Тараса Шевченка, одна з найкращих у Львові, де можна придбати найрізноманітніші українські видання. НТШ виникло у Львові в 1893 році внаслідок реорганізації літературного товариства ім. Т. Шевченка, заснованого в 1873 році. Через репресії радянської влади на Західній Україні в 1939 р. НТШ як науковий центр припинило свою діяльність аж до 1989 року. У наш час воно функціонує як повноцінне наукове товариство, яке досліджує широкий спектр гуманітарно-природничих питань, результати яких висловлені у виданнях відповідних тематичних збірників. Щорічно відбуваються засідання дійсних членів різних наукових комісій, які мають осередки по всій Україні.
Особливим у Львові є пам’ятник Тарасові Шевченкові, розташований у самому серці Львова, в центральній частині проспекту Свободи. Кожного дня Шевченко стає свідком багатьох зустрічей. Адже площа біля пам’ятника поетові — улюблене місце, де збирається молодь, відбуваються нові знайомства і зустрічі давніх друзів. До поета приходять подружні пари в день свого весілля. Політики, громадські діячі, артисти зустрічаються з народом саме на сцені біля монумента. Коли більш, ніж рік тому, до Шевченка прийшли студенти, обурені спробою певних політичних сил захопити владу в Україні, вони навіть не уявляли, що їхнє гасло „Нас багато, і нас не подолати” стане всенародним і тисячоголосо залунає на Майдані в Києві. Отже, колискою листопадової Помаранчевої революції була львівська площа перед пам’ятником українському Пророкові.
Цікавою є й історія цього пам’ятника. Мабуть, важко уявити, що до 1950 р. неподалік того місця, де зараз стоїть постамент поетові, був пам’ятник польському королю Яну ІІІ, який зараз у Ґданську. 
Дивовижно, проте сучасний монумент з’явився досить недавно (хоча вже встиг стати візитною карткою міста поруч з мальовничими архітектурними пам’ятками). Відлиту в Аргентині скульптуру (за значної фінансової підтримки української діяспори) було урочисто відкрито в день першої річниці проголошення незалежности України 24 серпня 1992 року. Архітектори — брати Володимир та Андрій Сухорські. Згодом добудовано другий компонент — так звану „хвилю українського національного відродження”, з обох боків її вкривають барельєфні зображення героїв Шевченкових творів та инших відомих українських постатей. Її було відкрито в 1996 році до п’ятої річниці незалежности України.
Инший пам’ятник народному співцеві поставлено біля входу в єдиний в Україні відкритий Музей народної архітектури та побуту. Від нього і пішла народна назва парку-музею — Шевченківський гай, який знаходиться на Чернечій горі, 1 (вулиця є продовженням вулиці Ніжинської, бічної від Личаківської)
Такі вулиці та пам’ятки названі у Львові на честь поета волі, „володаря у царстві духу” всіх українців — Тараса Шевченка.