Знайти саме Ту або що почитати у відпустці?

Коли людина припиняє читати, вона перестає мислити

Дені Дідро, французький філософ

Людина, для якої книжка вже у дитинстві стала такою необхідною,

як скрипка для музиканта, як пензель для художника,

ніколи не відчуває себе обділеною, збіднілою і спустошеною

Василь Сухомлинський, письменник, педагог

Після складання сесії та урочистостей, присвячених закінченню університету, студенти не лише полегшено зітхають чи ставлять запитання про подальше працевлаштування, а й одержують вільну хвилинку, своєрідну паузу перед новим етапом. Непогано було б її і якісно заповнити, але так, щоб зусилля приносили задоволення, оскільки після навчального року та іспитів ми потребуємо нових сил. Без перебільшення скажемо, що у голову приходить не лише можливість поїхати за кордон чи вдовольнитися відпочинком у рідних краях, а й збагатити світогляд. Цьому сприяє читання – одне з найпоширеніших та найбільш улюблених занять на дозвіллі, яке дарує як релакс, так і нові знання. Що читати – обирає кожен: романтика, детективи, класика чи модерна література – спектр доволі широкий. Інше питання: як читаємо? Чи можемо зрозуміти, як саме книги здатні впливати на нас, чим наповнювати кругозір і душу?
Студентів факультету журналістики також можна назвати книголюбами, оскільки і професія вимагає всебічних знань, і в самих розвинута півсвідома любов до цього хобі. Ми запитали, який вплив має читання на них самих, які книги варто прочитати, щоб змінити свідомість, а які корисно буде прихопити із собою у відпустку?

 Анастасія Поз6MUQZr9MflMичайло: «Читання розвиває і допомагає мені розслабитись. Настрій книги   може як надихнути, так і пригнічити. Влітку потрібно читати для розваги, думаю, масова література підійде, а ще такі книги як «Спека» Кейт Петті, «Парфуми» Патріка Зюскінда».

 Софія Савка: «Читати люблю, бо дізнаюся щось нове, насамперед, це розвиває особистість. Варіант для літа – «Самотність в мережі» Януша Вишневського».

 Любов Білобрам: «Звісно, я люблю читати, оскільки це розширює кордони уяви, а ще змінює плин думок: мислиться в зовсім іншому руслі. Книги здатні відповідати на складні запитання вкрай просто, однак не завжди ми помічаємо ці відповіді, а продовжуємо шукати їх у складних фразах. Окрім цього, це й самоосвіта. Книга на літо – «Кафка на пляжі» Харукі Муракамі».

Роксолана Кікерчук: «Інколи хочеться «відімкнутися» від усього, абстрагуватися і зосередитися на особистому. Читання цьому сприяє. А також вчить по-іншому дивитися на речі, вкладає певні вартості, хоча може й підштовхнути на те, що зруйнує поняття моралі. Порадила б прочитати «Дивергент» Вероніки Рот – це антиутопія, фантастичне чтиво, яке у 2011 році стало світовим бестселлером. Вважаю, що літом студентам треба відпочити від навчальної літератури».

Діана Кузьмич: «Якщо маю вільну хвилинку, займаюся спортом, а не читаю книги: не тому, що не люблю, а тому, що останнім часом жодна книга не подобається. Та незважаючи на це, всім раджу читати багато, бо це допомагає віднаходити істини, формувати з тебе цікавого та розумного співбесідника. Найперша книга, яку прочитала я і яку рекомендую всім, – це Біблія».

Юлія Лисенко: «Люблю читати, особливо сучасну зарубіжну літературу. Книги розвивають фантазію та мислення, особисто мене надихають на написання чогось власного, з книг наче виловлюю навички «як писати книги», із захопленням спостерігаю за розвитком подій з погляду критика, уявляю їх екранізацію. Книги закладають певну життєву мудрість, спонукають до самовдосконалості та формують власну – стійку й непохитну базу принципів. Раджу прочитати «Нестерпну легкість буття» Мілана Кундери, тетралогію Бернара Вербера «Танатонавти», «Над прірвою у житі» Джерома Селінджера та «Сім смертних гріхів» Мілорада Павича».

Христина Солтис: «Рада, коли на читання є час, бо це відволікає від буденних проблем і змушує задуматися над цікавими речами. До книг треба мати імунітет. Як для журналістів, вони розширюють словниковий запас, що для нас важливо, а також є засобом творчого стимулу. Вважаю, що немає таких книг, які читають за сезонами: гарне творіння є чудовим у будь-яку пору року. До таких відношу «Мартіна Ідена» Джека Лондона, з українських – «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко, «Собор» Олеся Гончара, «Царівну» Ольги Кобилянської.

Данило Кіндрись: «Звичайно, читаючи книги, я водночас розслабляюся і розвиваю уявне мислення. Людина, насамперед, стає грамотнішою, на неї впливає не так сам процес як те, що вона читає. Особисто я впродовж літнього періоду розпочав і планую дочитати книги Макса Кідрука: вони сучасні та цікаві».

Оксана Росса: «Читання розвиває пам’ять, мислення і внутрішній світ загалом. Але все підряд читати не слід, варто обирати. Моя порада – це книга Дейла Карнегі «Як здробути друзів і впливати на людей», яка є своєрідним вказівником для тих, хто хоче стати хорошим керівником і просто добрим другом».

Марина Шуміліна: «Читання я вважаю привілеєм, тому до улюблених занять не зараховую. Книга змінює, і мене теж змінювала – це роман Віктора Гюго «Знедолені».

Анастасія Попеско: «Люблю читати книги під час подорожей і перед сном. Вони впливають на вміння спілкуватися з людьми. Як на мене, то обов’язковими для прочитання мають бути «Любов до життя» Джека Лондона, «Гордість та упередження» Джейн Остін, книги Пауло Коельо, «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда. І це лише короткий список».

Ніна Сукач: «Не скажу, що дуже багато читаю, але заняття це мені до вподоби. Книги можна підібрати під будь-який настрій. Зазвичай, на літо я складаю список того, що маю прочитати: туди потрапляють твори з навчальної програми, випадкові твори випадкових авторів, бестселлери. Цьогоріч планую познайомитися з українською літературою 19 століття, а також із творчістю Рея Бредбері. Його і раджу, зокрема таке літнє «Кульбабове вино».

Ольга Рущак: «Люблю читати, коли є можливість. Найбільше мені подобаються книги із психології. Вважаю, що кожен повинен обирати собі книгу сам, головне, щоби вона була позитивною і мотивувала нас до досягнення мети».

Катерина Воронова: «Читання впливає на людину двома способами: або у тексті вона пізнає себе, або починає замислюватися над глобальними проблемами. Прочитати раджу «Трьох в човні, не враховуючи собаки» Джерома К.Джерома, «Кульбабове вино» Рея Бредбері, «Викрадача тіней» Марка Леві, «Лана.Дика енергія» Сергія та Марини Дяченків, «Я, Побєда і Берлін» Кузьми Скрябіна».

Дарина Мельничук: «Безумовно, люблю читати: так забуваєш про все навколо. Є дуже сильні моWfHgClc0vBAтиваційні книги, а є для відпочинку, але у будь-якому випадку вони привідкривають завісу чужої душі. Літом люблю не пляжні романи читати, а щось емоційно нагромаджене, наприклад, «Шантарам» Грегора Девіда Робертса. Ця книга змінила моє бачення».

Оксана Бабенко: «Читання вважаю найкращим способом проводити час. Якщо фільм – це готова картинка, то книга дає змогу пофантазувати, перенестися в інші реалії. Почитати я б порадила «Дім без господаря» Генріха Белля».

Ірина Скіць: «Читання змушує думати. Особисто я зараз перечитую Ольгу Кобилянську. Сподобались фентезі Дари Корній «Зворотній бік світла» та «Зворотній бік темряви», які базуються на слов’янських дохристиянських легендах і міфах. Восени вийде третя серія цієї книги».

Даниїл Задорожний: «Книга може дати іскру, яка кардинально змінить особу та спосіб її мислення, просто інколи важко знайти саме Ту книгу, Ті слова, Той спосіб існування чи співіснування, а вона може в цьому допомогти, вказати той орієнтир. Якщо брати поезію – то це Олег Лишега (медитаційна та врівноважена), Галина Крук та Сергій Жадан (для подорожі). Із прози пораджу Джеймса Джойса, Джерома Селінджера та Галину Пагутяк».

Уляна Корицька: «Читати обожнююю і лише у паперовому форматі, бо жодні електронні книги не здатні замінити запаху нових сторінок. Банально звучить, але коли я поринаю у книги, то наче переношуся в інший світ. Я склала список літератури на літо. Серед позицій – книги Любка Дереша, «Поштамт» Чарльза Буковські, «На запах м’яса» Люко Дашвар, «Сповідь молодого бандерівця» Антіна Мухарського».

«Хіба книги – це всього-на-всього пожовклий папір, чорні букви й пошарпані обкладинки?» – ставити це запитання перед собою, як і автор роману «451 градус за Фаренгейтом» Рей Бредбері, повинен кожен, хто, бодай, цікавиться книгами, а через брак часу не може їх прочитати, чи, навпаки, той, хто вважає це справою життя. Але хіба варто марнувати хвилини, години, дні чи роки на пусті й немилі серцю справи? Можливо, у різноманітті літератури, нам, все-таки, вдасться віднайти саме свою: Ту, яка надихатиме, збагачуватиме та навчатиме життю?

Підготувала Юлія Девда

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *